Після того, як НКРЕКП оприлюднила проєкт методології переходу на стимулюючі тарифи (або RAB-тарифи) для операторів систем розподілу електроенергії (ОСР), навколо цієї теми не вщухають дискусії. І це не дивно, адже позиції усіх учасників ринку і зацікавлених сторін не були почуті і враховані.

Але мене особисто найбільше вразила нещодавня заява члена НКРЕКП Руслана Кайдаша, який дослівно сказав, що «застосування однієї ставки суттєво призведе до зростання кінцевих тарифів на електроенергію і це ніяким чином не стимулюватиме залучення інвестицій». Також Кайдаш зазначив, що стара база активів ОСРів була збудована за кошти споживачів.

Давайте спробуємо розібратись, чи відповідає це дійсності.

Міф 1. Єдина регуляторна база активів призведе до суттєвого зростання тарифів

Суттєве зростання тарифів – це те, чим завжди лякають за будь-якої нагоди. Перш за все необхідно зрозуміти, що таке суттєве зростання тарифу на розподіл. Треба усвідомлювати, що при запровадження RAB-тарифу буде зростання кінцевої вартості електричної енергії оскільки діючі тарифи на розподіл не покривають необхідних витрат на оновлення мереж.

Тариф на розподіл становить 15-20% (з урахування оплати ОСРом технологічних втрат) кінцевої вартості електричної енергії, тому його зростання не зможе в рази збільшити вартість електричної енергії.

Однак, середньостроковий ефект від RABу – це якраз навпаки зниження тарифу. Оскільки заміна мереж та їх топографії призведе до зменшення технологічних втрат в мережах, що призведе до зменшення вартості послуги з розподілу, яка в середньому на 30 % складається з вартості технологічних втрат, а самі втрати в середньому по Україні становлять 10 %.

Також в середньостроковій перспективі RAB-тариф забезпечить за рахунок використання більш ефективних технологій зменшення операційних витрат, буде мати ефект на зменшення ціни послуги.

Отже, міф спростовано.

Міф 2. Єдина регуляторна база не сприятиме залученню інвестицій

Стосовно другої тези про відсутність економічних стимулів залучення інвестицій при використанні однієї регуляторної бази активів, хочу зазначити наступне. Економічний стимул буде аналогічний з запровадженням двох регуляторних баз активів (старої і нової), плюс це додатково дасть можливість реінвестувати доходи отримані від «старої бази» в модернізацію мереж або виплати тіла позикового капіталу (оскільки запропонована Регулятором модель, не встановлює механізму повернення тіла, а дає можливість лише частково погашати відсотки).

Кінцевою метою запровадження стимулюючого регулювання є модернізація мереж, а залучення коштів в їх модернізацію є механізмом досягнення цілі. Запропонований регулятором варіант якраз і є економічно незбалансованим і не дасть можливість залучати кошти. Для прикладу, фінансова модель запропонованої методології передбачає, що ОСР отримує норму доходу на «нову базу активів» 15%. Для того, щоб створити таку базу – треба витратити кошти. Норма доходу починає сплачуватися через 2 року, строк амортизації бази – 30 років. Таким чином, щоб створити «нову базу» ОСР має отримати кредит в гривні на 30 років (щоб з амортизації виплачувати тіло кредиту) зі ставкою 15% річних та відстрочкою виплати тіла та відсотків 2 роки. Такий сценарій видається мені маловірогідним.

Стимулом для залучення коштів для ОСРа є також необхідність виконання показників по зменшенню втрат та показника SAIDI (індекс середньої тривалості відключення від електромереж, який в Україні становить близько 600 хвилин на рік для кожного споживача), що встановлюються НКРЕКП.

Другий міф ми також спростували.

Міф №3. Електромережі були побудовані за рахунок споживачів

ОСР просять Комітет з євроінтеграції  підтримати перехід на стимулюючий тариф за міжнародною практикою

Громадська спілка «Розумні електромережі України» звернулась до комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з ЄС та особисто до його голови Іванни Климпуш-Цинцадзе з проханням підтримати перехід на стимулюючий тариф (RAB-тариф) операторів системи розподілу електроенергії (ОСР) за міжнародною практикою.

«Зобов’язання України у сфері європейської інтеграції зазвичай вимагають концептуальної зміни підходів законодавчого регулювання в Україні та до здійснення реформ. Тому просимо підтримати наміри про впровадження стимулюючого регулювання та позицію Громадської спілки», – відзначається у зверненні.

Члени «Розумних електромереж України» вважають, що запропонована модель переходу на RAB-тариф не відповідає світовим практикам. Вони вбачають негативні наслідки від запровадження запропонованої НКРЕКП методології: незначний ріст інвестицій, неможливість виконувати показники якості електропостачання, зрив приватизації держоболенерго.

Основну причину вбачають в пропозиції визначити норму прибутку для старої бази активів – 1%, для нової бази активів – 15%, що неприйнятно для інвесторів, як нових, так і вже існуючих і ставить під загрозу приватизацію належних державі пакетів акцій операторів систем розподілу.

«Дані параметри не покращують умови інвестування в Україні, та ніяк не співвідносяться до ставок ОВДП, кредитів, депозитів», – зазначено у зверненні.

Нагадаємо, спілка неодноразово зверталась до НКРЕКП з пропозицією перенести розгляд RAB-тарифів на період після карантину, щоб у ньому могли взяти участь усі зацікавлені сторони.

Єдина база активів при RAB-тарифі не загрожує зростанням тарифів та сприятиме залученню інвестицій – ГС  «Розумні електромережі України»

Єдина регуляторна база активів при запровадженні стимулюючого тарифоутворення (RAB-тарифу) не призведе до суттєвого росту тарифів на електроенергію для споживачів та сприятиме залученню інвестицій в галузь.

Таку позицію громадської спілки «Розумні електромережі України» висловив її виконавчий директор Олександр Візір.

Він підкреслив, що Спілка, яка представляє інтереси 14-ти гравців ринку з усіх регіонів України – не розділяє позицію НКРЕКП про те, що застосування однієї ставки суттєво підвищить тарифи на електроенергію.

Олександр Візір повідомив, що при запровадження RAB-тарифу зросте тариф лише на розподіл, однак він складає лише 15-20% кінцевою вартості електроенергії. А тому його зростання не зможе в рази збільшити вартість електричної енергії для споживачів.

Разом з тим, керівник Спілки підкреслив, що середньостроковий  та довгостроковий ефект від RAB – це навпаки зниження тарифу. 

«Заміна мереж та їх топографії призведе до зменшення технологічних втрат в мережах, що призведе до зменшення вартості послуги з розподілу. Також в середньостроковій перспективі РАБ забезпечить, за рахунок використання більш ефективних технологій, зменшення операційних витрат, буде мати ефект на зменшення ціни послуги», – сказав Олександр Візір.

На думку спілки, підхід НКРЕКУ із розділення баз активів на стару і нову  не стимулюватиме залучення інвестицій. Коментуючи тезу Регулятора про відсутність економічних стимулів залучення інвестицій при використанні однієї регуляторної бази активів, у спілці «Розумні електромережі України» зазначили, що  економічний стимул буде аналогічний із запровадженням двох регуляторних баз активів, плюс це додатково дасть можливість реінвестувати доходи отримані від «старої бази» в модернізацію мереж або виплати тіла позикового капіталу. 

«Кінцевою метою запровадження стимулюючого регулювання є модернізація мереж, а залучення коштів в їх модернізацію є механізмом досягнення цілі. Запропонований регулятором варіант якраз і є економічно незбалансованим і не дасть можливість залучати кошти», – вважає Олександр Візір. 

Він додав, що стимулом для залучення коштів для ОСРа є також необхідність виконання показників по зменшенню втрат та SAIDI, що встановлюються НКРЕКП.

Громадська спілка «Розумні електромережі України»  критично сприйняла тезу Регулятора  про те, що мережі побудовані за кошти споживачів.

«Значна частина мереж була побудована в радянські часи і не за гроші споживачів. А ті мережі, що були побудовані після 1991 року були побудовані не за кошти споживачів, а за кошти відповідних обленерго (в подальшому ОСРів)», – підкреслив Олександр Візір.

Нагадаємо, раніше енергоексперти на засіданні круглого столу Європейської бізнес-асоціації висловились, що перехід на стимулююче тарифоутворення не призведе до зростання кінцевого тарифу для населення.