Якщо не змінити підхід до інвестування в електромережі втрати складуть понад 20 млрд грн щорічно, а енергосистема може втратити необхідну потужність для стабільної роботи. Такі проблеми окреслили в своєму дослідженні “Криза на ринку електроенергії. Вплив енергетичної інфраструктури на економічний розвиток країни” експерти Центру Економічного Відновлення (ЦЕВ). 

Про це пише Олександр Візір, голова громадської спілки “Розумні електромережі України”, що брав участь в обговоренні дослідження.  
 
В дослідженні стверджується, що основне обладнання операторів систем розподілу (обленерго) було побудоване в 1960-70 хх роках, а спроектовано за нормами 1950х років.  Тому проектний ресурс вагомої частини енергогосподарства ОСР вже вичерпано. Це впливає на технічний стан електричних мереж та якість їх обслуговування.  
 
“Зокрема показники SAIDI (середня тривалість відключення для кожного споживача) за останні роки залишаються майже незмінними (у межах 617 – 696 хв у 2015-2018 роках) та є найгіршими серед усіх країн Європи (у 10-30 разів вищі ніж у країнах Західної Європи, у 6 разів – країн Балтії, у 3 рази – Польщі)”, – говорять в Центрі Економічного Відновлення.
 
При цьому, відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” передбачено у 2020 році знизити показники SAIDI до значення 450 хв.
 
Згідно матеріалів дослідження, проблема поганого стану електромереж – в значній недоінвестованості: за 3 останні роки інвестиції в розподільчі мережі згідно виконаних інвестпрограм складають 4 млрд в рік. При цьому необхідність інвестицій значно вища.
 
“У разі ігнорування викликів постачання електроенергії знаходиться під загрозою повної недієздатності”, – зазначають аналітики. Вони бачать 2 негативних наслідки зносу мереж та відсутності достатнього інвестування в них: зростання втрат електроенергії та загроза масових блекаутів.
 
Експерти ЦЕВ зазначають, що через технічні проблеми частина енергії не доходить до споживача. Міністерство енергетики та вугільної промисловості підрахувало, що в 2019 році технологічні втрати в мережах склали 12 887 мільйонів кіловат-годин, або 10.35% всієї переданої енергії. Якби рівень втрат в Україні дорівнював естонському (2.2%), країна б економила близько 16 мільярдів гривень на рік.
 
“Втрата електроенергії на суму близько 20 мільярдів гривень на рік, що будуть стрімко зростати та мати негативний ефект на економіку та енергетичний сектор” – говорять про наслідки недоінвестованості мереж аналітики.
 
Іншою проблемою є зростання ризику масових блекаутів, що відбудеться через втрату стабільної частоти (50 гц) в Об’єднаній енергетичній системі (ОЕС). Це приведе до збільшення періоду переривання поставок електроенергії, відсутності мінімально необхідних коштів для здійснення операційної діяльності об’єктами генерації, постачання та розподілу електроенергії.
 
“У грудні 2018 року біля 530 населених пунктів в Одеській області залишилися без електрики. Для відновлення деяких був потрібен тиждень. У 2019 “Волиньобленерго” повідомило, що в їх мережах трапляється 10 948 аварій в рік”, – наводять приклад аналітики.
 
Експерти Центру економічного відновлення вважають, що запровадження стимулюючого тарифоутворення (RAB-тарифу) має стати ефективним механізмом залучення нових інвестицій в електричні мережі, зниження SAIDI, зменшення втрат електричної енергії в мережах, підвищення автоматизації процесів.
 
Перехід на стимулююче регулювання потребує вкрай виваженого підходу при виборі параметрів регулювання, які встановлюють стимули для ефективної діяльності ОСР та передбачать належне їх фінансування, зокрема, економічно-обґрунтований рівень показників доходності, нарахування норми прибутку на амортизації, терміни досягнення показників SAIDI та технологічних втрат електричної енергії в мережах тощо.
 
Зокрема, в дослідженні пропонують такі параметри як, визначення РБА в порядку, що відповідає європейським практикам (єдина РБА), визначення обґрунтованого рівня прибутковості на рівні WACC, запровадження показників якості постачання електроенергії і застосування штрафних санкцій при недотриманні вимог та ін.
 
Нагадаємо, раніше Міжнародний центр податків та інвестицій зазначав, що основою для RAB-тарифів має бути WACC та єдина база активів.